Національний музей Тараса Шевченка. – Київ, 1949.

Анотація:

У Національному музеї Тараса Шевченка, провідному закладові України та світу із шевченкознавства, зберігається переважна більшість малярської спадщини Т. Г. Шевченка, що входить в золотий фонд української культури.

Колекція Національного музею Тараса Шевченка формувалась протягом 150 років та зараз налічує понад 34 тисячі експонатів (постійна експозиція музею складається із близько 2 тис. експонатів і охоплює 16 залів). Найціннішою її частиною є близько 800 оригінальних картин, портретів, малюнків, офортів Шевченка, меморіальні речі – предмети побуту та малярське приладдя, рідкісні фотографії митця та його друзів, прижиттєві видання поета з його автографами.

Зберігається в музеї і цілий ряд цікавих документів, котрі відносяться до епохи, в якій жив і працював Шевченко, а також документи, безпосередньо пов’язані з його життям та творчістю: більше 8 тис. сторінок архівних справ, серед яких документи, пов’язані із навчанням Шевченка в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, роботою в складі Київської археологічної комісії при Київському університеті Св. Володимира, діяльністю в складі Кирило-Мефодіївського братства, із його арештом та засланням, автографи письменників, справи про спорудження пам’ятників Шевченкові та багато ін.

Книжковий фонд музею «Унікальна книга» містить більше 10 тисяч книг. Серед них – найрізноманітніша література, пов’язана із Шевченком, його добою та творами, а також наукові дослідження про митця та його роботи, матеріали конференцій, присвячених йому.

У експозиційних залах також представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і композиторів, в яких відображені епоха Шевченка, його життя та діяльність: художні твори К. Брюллова, І. Рєпіна, В. Тропініна, І. Крамського, В. Штернберга, І. Соколова, М. Башилова, К. Трутовського, Л. Жемчужникова, І. Сошенка, М. Микешина, С. Васильківського, О. Сластьона, Ф. Красицького, І. Їжакевича, В. Касіяна, М. Дерегуса та ін.; твори скульпторів Ф. Каменського, П. Клода, В. Беклемішева, Ф. Балавенського, І. Кавалерідзе, М. Лисенко, І. Макогона та ін.

Бюст Т. Г. Шевченка у Музеї історії Київського національного університету.

Анотація:

Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка створений 1966 р. Експозиція Музею розташована у приміщенні колишньої католицької церкви, що існувала в університеті у XIX ст. Експозиційна площа Музею становить 340 кв. м. Фонди Музею налічують понад 15 тис. одиниць зберігання, які були зібрані силами кількох поколінь працівників Музею та Університету.

Персоналії:

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

Шевченківський національний заповідник . – Канів, 1989.

Анотація:

Шевченківський національний заповідник (місто Канів, Черкаської обл.) – створений відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №287 від 21.11.1989 р. на базі існуючого Канівського державного музею-заповідника Т. Г. Шевченка з метою дбайливого збереження шевченківських меморіальних місць і навколишнього природного середовища в м.Каневі. До складу Заповідника входять пам’ятки (об’єкти) культурної спадщини українського народу, що становлять значну історичну і культурну цінність та органічно пов’язані з Шевченковою могилою в один меморіальний комплекс.

Хата на Пріорці .

Анотація:

Хата на Пріорці — відділення Музею Тараса Шевченка. Перебуваючи востаннє у Києві в серпні 1859 року перед своїм від'їздом до Петербурга, Тарас Шевченко прожив у цій хаті два тижні.

Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка (Шевченкове). – Шевченкове, 1939.

Анотація:

Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка — музей в селі Шевченкове Звенигородського району Черкаської області, розташований на території батьківської садиби Тараса Григоровича Шевченка, де він проживав з 1815 по 1829 рік. Тут відтворено хату батьків Тараса, збереглась могила матері поета. У центрі села, на колишньому цвинтарі, — могила Григорія Шевченка — батька Тараса. Неподалік музею — хата дяка Богорського, де навчався грамоти малий Тарас (рік забудови — 1782-й). Над нею у 1961 році зведена захисна споруда. У музеї Т. Г. Шевченка багато років працював онук Шевченка — Т. Т. Шевченко. Його справу продовжила донька — В. Т. Шевченко, яка 30 років очолювала музей. У 1992 році музей отримує статус державного історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», об'єднавши навколо себе три села дитинства Кобзаря — Моринці, Будище, Керелівку. З 1995 року посаду директора заповідника обіймає заслужений працівник культури України Л. М. Шевченко. Указом Президента України № 74/2006 від 26 січня 2006 року Заповіднику надано статус національного.

Перший народний музей „Тарасова світлиця". – Канів, 1991.

Анотація:

На території Шевченківського національного заповідника в м. Каневі, неподалік могили та музею Т. Г. Шевченка стоїть українська хата. Це відтворена в 1991 році Тарасова світлиця, перший народний музей Кобзаря. Вперше така хата на народні кошти була збудована на Тарасовій горі у 1884 р. одночасно із завершенням впорядкування Шевченкової могили, коли 1 серпня на ній встановлений чавунний пам'ятник - хрест, виготовлений на заводі Термена в м. Києві.

Музей Заповіту Т. Г. Шевченка. – Переяслав-Хмельницький, 2008.

Анотація:

Музей Заповіту Т. Г. Шевченка було відкрито 18 квітня 2008 року в колишньому будинку щирого друга поета, переяславського лікаря А. О. Козачковського. Саме в цьому будинку в ніч на 25 грудня 1845 року Т. Г. Шевченком був написаний безсмертний «Заповіт». Експозиція музею в хронологічній послідовності розкриває історію нашого краю козацького періоду через призму її розуміння Т. Шевченком, розповідає про перебування поета на Переяславщині.

Кімната-музей Тараса Шевченка . – Львів, 2004.

Анотація:

Кімната-музей Тараса Шевченка відкрита 7 березня 2004 року в приміщенні Львівського Палацу мистецтв (вул. Коперника,17). У березні 2006 року під час урочистих Шевченківських святкувань музеєві присвоєне звання громадського. В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, що впродовж восьми експедицій (1997-2003рр.) мандрували тими шляхами, які зі своїми роздумами пройшов Кобзар (Україна, Вільнюс, Петербург, Казахстан).

Баришівський музей Т. Г. Шевченка . – Баришівка, 1987.

Анотація:

Баришівський Музей Т. Г. Шевченка утворено 1987 року на основі приватної колекції різних видань творів Т. Г. Шевченка, зібраної В. С. Костенком.

Могила Тараса Шевченка .

Анотація:

Могила Тараса Шевченка — поховання визначного українського поета Тараса Шевченка в місті Канів (Черкаська область) на Чернечій горі, над яким з 1939 року височіє бронзовий пам'ятник роботи скульптора Матвія Манізера.

Пам'ятники Шевченку в Україні та світі.

Анотація:

На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35-ти державах. В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області. За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін. Перший пам’ятник Т. Шевченку було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт Шевченко (Казахстан) під керівництвом І. О. Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. В Україні перший пам’ятник Шевченку (його погруддя) було встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1881 році. Починаючи з 1911 року традиційне скульптурне зображення Т. Шевченка – в кожусі та шапці, у похилому віці. З 1990-х років Т. Шевченка почали зображувати у молодому віці. Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі та найкращим пам’ятником Т. Шевченку в Україні вважається пам’ятник, встановлений у Харкові в 1935 році. Автори пам’ятника – скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Він є одним із символів міста і водночас – яскравим зразком скульптури соцреалізму.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Донецьку / архітектор В. О. Шарапенко, скульптори: М. К. Вронський та О. П. Олійник. – Донецьк, 1955.

Анотація:

Пам'ятник розташований у Ворошиловському районі міста Донецька на розі бульвару Шевченка і вулиці Артема. Він є композиційним осередком площі, утворюваної будівлею донецької обласної бібліотеки ім. Н. К. Крупської, будинком донецької облдержадміністрації і житловою забудовою. Пам'ятник також має функцію містоформування — саме від нього починається широтна вісь і магістраль міста — бульвар Шевченка.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Києві / архітектор Євген Левінсон, скульптор Матвій Манізер. – Київ, 1939.

Анотація:

Пам'ятник видатному українському поету і художнику Тарасу Шевченку у Києві, що знаходиться у парку Шевченка, навпроти Червоного корпусу Київського університету. Встановлений у 1939 році з нагоди 125-річчя з дня народження поета. Є одним із символів сучасного Києва.

Монумент було відкрито 6 березня 1939 року у парку навпроти Київського університету, на місці колишнього пам'ятника Миколі І. Відкриття було приурочене до 125-річчя з дня народження Кобзаря. З цієї ж нагоди університету та парку було присвоєне ім'я великого українця.

Бронзову постать поета висотою 6,45 метрів було відлито за моделлю скульптора Матвія Манізера на Ленінградському заводі художнього литва та встановлено на п'єдестал з червоного граніту заввишки 7,3 метри, спорудженого за проектом архітектора Євгена Левінсона.

На п'єдесталі міститься напис: «Т. Г. Шевченко. 1814—1861», а під ним викарбувано слова поета із "Заповіту": "І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом".

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Севастополі / львівські скульптори батько і син Одрехівський Василь Іванович та Одрехівський Володимир Васильович ; автор постаменту – севастопольський архітектор Григорьянц Георгій Саркісович. – Севастополь, 2003.

Анотація:

Перший камінь в основу фундаменту пам'ятника Т. Г. Шевченку був закладений у квітні 2003 р. А вже в день 12-ої річниці незалежності України (24 серпня, 2003) відбулося його урочисте відкриття.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Одесі / архітектор: Г. Топуз ; скульптори: А. Ю. Білостоцький та О. О. Супрун. – Одеса, 1966.

Анотація:

Пам'ятник розташований у міському Парку Т. Г. Шевченка. Встановлено 1966 року. Автори — скульптори А. Ю. Білостоцький та О. О. Супрун.

Парк імені Тараса Шевченка в Одесі.

Анотація:

Центральний парк культури й відпочинку імені Тараса Григоровича Шевченка розташований в історичній частині Одеси і є пам'ятником історико-культурного значення та садово-паркової архітектури.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Львові / архітектори: Юрій Диба та Юрій Хромей ; скульптори: Володимир та Андрій Сухорські. – Львів, 1992.

Анотація:

Пам'ятник Тарасу Шевченку у Львові — пам'ятник українському поету Тарасу Шевченку у Львові, що знаходиться на проспекті Свободи в центрі міста. Ліворуч фігури поета стоїть «Хвиля національного відродження» — 12-метрова символічна стела з фігурними барельєфами. Висота постаті становить 4,45 м. Пам'ятник відкрито 24 серпня 1992 року.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в самому серці Львова, розташованому на проспекті Свободи, завжди оточений великою кількістю квітів. У будь-який час доби можна споглядати композицію пам'ятника, в темну пору вона освітлена ліхтарями.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові / архітектор Йосип Лангбард ; скульптор Матвій Манізер. – Харків, 1935.

Анотація:

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові — пам'ятник українському поетові, письменнику, митцю і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку в місті Харкові, один з кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі. Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові є одним із символів міста, визначною міською монументальною пам'яткою.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Чернігові / автор пам'ятника: Володимир Андрійович Чепелик. – Чернігів, 1992.

Анотація:

Чернігівський пам'ятник Тарасу Шевченку — пам'ятник великому українському поетові і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку, встановлений в обласному центрі місті Чернігові. Розташований в історичному осередді Чернігова, звідки місто починалось, і де стояла фортеця, — на Валу у сучасному Центральному парку культури і відпочинку імені М. М. Коцюбинського, відтак є частиною Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Автор пам'ятника — Народний художник України (1992), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000) Володимир Андрійович Чепелик.

Пам'ятники Тарасу Шевченку у Києві.

Анотація:

У Києві декілька пам'ятників, погрудь, скульптур, пам'ятних знаків Тарасу Шевченку

1 - 3. Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Києві, Шевченківський парк.

4. Пам'ятник Тарасу Шевченку посередині Андріївського узвозу, при повороті на вернісажну алею. Автор — відомий український скульптор І. П. Кавалерідзе.

5. Погруддя на подвір'ї Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка, встановлене у 1946 році.

6. Погруддя на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (вулиця Смирнова-Ласточкіна, 20). Автор — скульптор Михайло Лисенко. Є точною копією паризького пам'ятника Кобзареві (у сквері Т. Шевченка на бульварі Сен-Жермен).

7. Пам'ятник на території Міжрегіональної академії управління персоналом на Червонозоряному.

8. Пам'ятний знак на честь перебування Т. Г. Шевченка в Хаті на Пріорці в Березовому гаю (на вулиці Вишгородській).

9. Погруддя письменника на території гімназії № 109 на Печерську (вулиця Панаса Мирного), встановлене коштом батьків учнів та викладачів гімназії у 1964 році з нагоди 150-річчя з дня народження Кобзаря.

10-11. Погруддя поета на станції метро «Тараса Шевченка».

12. Бюст на фасаді Національної опери ім. Т. Г. Шевченка.

13. Погруддя поета на станції метро Університет.